Ти те, що ти читаєш - реакція соцмереж на Всесвітній день письменника

Сьогодні, 3 березня, відзначають Всесвітній день письменника. Реакцію майстрів слова на своє професійне свято. Цікаво? Тоді читай далі...

Оксана Забужко:

"Гарно все-таки нам День письменника випадає - акурат посередині між днями народження двох геніїв, Лариси Петрівни й Тараса Григоровича. Ніби вмисне світобудова так урядила, що цілих 2 тижні, від 25.02 по 10.03, у нас мала би тривати щорічна Літературна весна. А ми натомість, як зомбі, досі сперечаємося про День п'яних мужчин з тюльпанами, не помічаючи, наскільки життя багатше, змістовніше й цікавіше.

Головне - читайте. Бо це справді головне, чого прагне будь-який письменник, за життя чи по смерті: бути читаним".

Марко Терен:

"Хочеться, щоб найближчим часом сучасна українська література стала конкурентоспроможною, добре продавалася не тільки в нашій країні, а й за її межами. І це цілком можливо, якщо українські письменники з любов'ю, віддано та відповідально ставитимуться до своєї роботи, чого я їм і бажаю. А ще бажаю нам усім, щоб у нашій країні щодня збільшувалася кількість читаючих людей".

Міла Іванцова:

"Трапляється, що автор і сам є читачем. І мені, приймаючи вітання, теж хочеться подякувати тим, хто пише. Бо я знаю, як це нелегко. І як ти по ниточці виймаєш свою душу, вкладаючись у текст. Як болить тобі серце за вигаданих героїв. Як не йде сон. Як ті герої не завжди слухаються. Як непросто буває знайти видавця. Як трепетно чекаєш книжки і як хочеться, щоб вона знайшла співзвучних читачів і добре продавалася. Вітаю всіх, хто з якогось дива взявся орати цю непросту ниву, ще й здебільшого працюючи десь на іншій роботі".

Наталія Довгопол:

"Якщо є потреба писати - пиши. Не зважаючи на досвіди знецінення - а вони будуть. Не зважаючи на брак коштів, підтримки, часу. Якщо текст хоче бути написаним - йому неодмінно треба бути написаним".

Ірина Білоцерківська:

"Сьогодні свято людей, які змінюють нас з вами. Недарма кажуть - ти те, що ти читаєш. Тому що саме їхні чарівні літери формують світогляд, ставлення до подій і процесів, змушують нас відчувать геть полярні емоції. І, власне, бути собою найкращим".

Таня Стус:

"Письмо для мене особисто - це прояв крайньої необхідності висловитися гучніше, ніж, наприклад, написати пост, промовити у чиїсь вуха чи створити намір. Тому за 13 років від першої "справжньої" книжки - у великому видавництві, з роялті й значними накладами - у мене досить мало книжок порівняно з кількістю задумів.

Вітаю всіх нас, книгодрузяки - і писак, і малювак, і видавців, і правописознавців, і бібліотекарів, а головне - читак".

Дарина Сингаївська:

"Є книги, які намагаються обійняти читача ніжністю, підтримати у подоланні страхів чи подарувати промінь віри. А є такі, що граються з читачем, випромінюючи променисті думки, немов сонячних зайчиків.

За кожною книжкою стоїть ціла команда: письменник, видавець, ілюстратор, редактори. Це вони усі разом дарують читачам до рук цілий світ, сплетений зі слів".