1. Розкажи, як отримав такий результат
Розповідь допоможе учневі або самостійно
виявити помилку, або вчитель зможе скоригувати хід думок, переконані американські освітяни. Замість того, щоб
шукати одну правильну відповідь, зосередьте дитину на самому процесі пошуку
відповіді.
2. Спробуємо інший підхід
Скорочений варіант першого пункту, який варто
використати, якщо педагог бачить, що помилка не випадкова. Це твердження
містить у собі обіцянку підтримати учня в пошуках, попереджає, що далі буде
серія запитань, які прояснюють хід роботи.
3. Над цим треба ще попрацювати
Це каже дитині, що хоч вона і далеко від рішення, все
можна виправити, доклавши зусиль.
4. Подумай ще п’ять (десять) хвилин
Після такого зауваження не варто давати слово
однокласникам, бо тоді учень буде розчарованим. Краще перейти до інших завдань.
А після визначеного часу дати дитині ще одну спробу правильно відповісти.
5. Знайдеш сам, де помилка?
Таке запитання перетворює виправлення помилок на гру,
позитивний виклик. Самовиправлення розвиває навички критичного мислення.
6. Ти на правильному шляху,
продовжуй
Варто використовувати, якщо відповідь вийшла
неправильною через помилку в обчисленнях чи випадково. Твердження говорить
учневі: продовжуй докладати зусиль, успіх не за горами.
7. Згадай, як…
Якщо завдання такого типу вже робили, слід
натякнути на аналогічні приклади, радить міжнародний
портал вчителів Bored Teachers. Це не має бути повна підказка
(«Вирішували таким способом» або «Це питання треба розв’язувати так»). Дайте
лише кілька слів. Наприклад: «Коли ми робили це минулого тижня, у задачі Сашко
мав 14 яблук. Пам’ятаєш, як ми вирахували, скільки йому ще потрібно?»
8. Чи ти думаєш про..?
Якщо учень на правильному шляху, але просто поспішив,
це гарний спосіб спонукати його глибше замислитися. Підштовхніть знайти
недостатній елемент!
9. Хто може ще щось додати?
Важливо не просто передати слово іншому учню — це
якраз розчаровує дитину, а підкреслити хоч якісь важливі моменти в сказаному
нею. Створюйте відчуття спільної роботи в класі, привчайте однокласників не
виправляти, а допомагати тому, хто відповідає, доповнювати, робити свій внесок.
«Артем нагадав нам про… Хто додасть щось до цього, щоб ми отримали правильну
відповідь?»
10. Попрацюй ось із цим та спробуй
знову
Замість того, щоб говорити учню, що він неправий,
допоможіть йому використати ресурси, щоб виправити відповідь. Наприклад:
«Перечитай сторінку 45 (подивися слайд 5 на презентації, роздивися діаграму,
зосередься на третій хвилині відео), піднеси руку і спробуй ще раз». Це гарний
спосіб стимулювати дослідницьку компетенцію.
11. Візьми допомогу клубу
Якщо відповідь невдала, запропонуйте натомість дати
групову. «Запитай у сусіда зліва, що він думає, а потім дай відповідь за вашу
пару», «Визнач, із ким хочеш доробити це завдання». Це звучатиме легко та
невимушено, якщо звернутися до фраз зі знайомих дітям телешоу: «Візьми допомогу
клубу», «Зателефонуй другу», «Допомога залу».
12. Музична пауза!
Ще одна версія звернення до телешоу. Якщо вашим учням
допомагає такий формат і якщо запитання складне для більшості в класі, час від
часу можна замість напруженої тиші на хвилину вмикати спокійну релаксаційну
музику. Скажіть тому, хто відповідає, що за цей період він може виправити
помилку.
13. Я знав, що зможу збити когось із
пантелику
Визнавати помилку легше, якщо завдання було непросте.
Якщо це так, вчителю достатньо це визнати: «Це складне запитання! Пройдімо
через це разом». Тільки не треба бути нещирим стосовно цього: клас теж все чує.
А що ж робити, якщо завдання не під силу лише одному чи кільком учням? Можна
вдати жартома, ніби вас (або когось вигаданого — це залежить від віку учня)
тішить помилка: «Я так хотів збити когось із пантелику!», «Цей хитрий закон
намагається нас заплутати!», «Повелитель помилок зараз радіє». Це знижує страх
помилитися.
14. Я бачу, як ти стараєшся
Іноді учні початкової школи просто хочуть
брати участь в обговоренні, нагадують британські освітяни. Для них не важливо, чи
знайшлася правильна відповідь, а лише увага вчителя та класу. Скажіть щось на
кшталт «Я ціную твій внесок!» або «Мені цікава твоя точка зору», щоб спонукати
дітей продовжувати спроби. Але якщо дитина знову та знову дає першу-ліпшу
відповідь, домовтеся: наступного разу вона має підіймати руку, лише коли буде
впевнена у правильності відповіді.
15. Я шукаю іншу відповідь
«Я-висловлювання» — це завжди корисно. Замість
того, щоб говорити: «Ти не правий», спробуйте використати фрази, які переводять
діалог у більш дружню атмосферу. Скажімо: «Я шукаю іншу відповідь», «Мене щось
бентежить у цій відповіді», «На твоєму місці я б ще раз перевірив розв’язання».
16. Ми обговорювали іншу стратегію
А ось перехід на «ми» нагадує учням, що робота в класі
може бути колективною, що помилятися — це не особисте.
17. Я розумію, чому ти так подумав
Прослідкуйте за лінією міркувань учня, пристаньте на
його позицію. Іноді дитині дуже важливо, щоб її зрозуміли, навіть якщо вона
помиляється. Якщо учень боїться поразок, підкресліть моменти, які можуть
привести до хибної відповіді — створіть своєрідне алібі для нього.
18. Ми говоримо це так…
Переважно стосується мовних помилок (неправильний
наголос, неправильне вживання слова, русизми). Уникайте використання негативних
виразів: «Це неправильно», «Не так, а ось так». Особливо якщо помилка невеличка
або вчитель помітив її не на занятті з мови. Натомість краще сказати: «Ми
говоримо це так», «Один нюанс», «Давай дещо змінимо».
19. Пошукаємо в переліку типових помилок
Складіть перелік очікуваних поширених помилок перед
заняттям. Використовуйте ті, що були допущені на попередніх уроках, пошукайте в
інтернеті такі переліки або подумайте, які моменти спричинять найбільше
складнощів. Попередньо складений список помилок може бути представлений на
дошці або в роздатковому матеріалі. Важливо не залишати його так, бо помилки
можуть закарбуватися в пам’яті, а попрацювати з ними. Учні виправляють помилки
на дошці або в роздатковому матеріалі, а якщо одна з них прозвучить —
попросіть знайти її в переліку.
20. Це для аукціону. Як думаєш,
скільки коштуватиме?
Найкраще використовувати для повторення в кінці блоку.
Виставляйте помилки на аукціон, а учні роблять ставки на помилки, які, як вони
знають, вони (або їхня група) можуть виправити. Дайте високу оцінку важким
помилкам і низьку — помилкам, які легше виправити.
21. Чи є щось, що суперечить цьому?
Учням важливо обговорити свої відповіді та знайти
найкращу, а не просто зосередитися на одній ідеї, яку оголосять правильною.
Тому сміливо переводьте питання у диспут. Хай кожен охочий наведе
аргументи.
22. Відповідь ось така… Поміркуй, як
її дістали?
Спробуйте використати різні підказки для
учнів. Можна записати на дошці ключові слова поряд із номерами завдань. А можна
взагалі дати відповідь і прослідкувати, як до неї прийти. Це підвищує
когнітивний рівень учнів та більше залучає їх до процесу отримання
відповідей, радять китайські вчителі.
23. Оголошуємо змагання на правильну
відповідь
Неприємні моменти стануть веселими, якщо подати їх у
формі гри. Якщо натрапили на серйозну помилку, попросіть клас дати правильну
відповідь. Але хай це не виглядає як критика того, хто відповідав,
розумнішими однокласниками. Скажіть, що всі можуть спробувати ще раз. Розділіть
клас на групи. Призначте звук зумера для кожної групи (звуки тварин або
звуконаслідувальні слова, наприклад, «дінь-дінь») додають гумору. Сформулюйте
підказки вчителя у формі повних питань, а не номерів питань (Наприклад: «Що
люди здавна думають про властивості калини?», а не «Яка відповідь на запитання
№ 2?»). Попросіть учнів видати звук зумера перед відповіддю. Це трохи
повільніше, ніж стандартний етап зворотного зв’язку, але значно веселіше.
24. Ти вважаєш, що… ммм?
Повторіть речення учня, що містить помилку, і замість
неї залиште звук, наприклад «ммм». Також можна виділити помилкове твердження
інтонаційно. Велика ймовірність, що учень сам виправить помилку.
25. Ти правильно міркував на початку.
Далі заплутався. Але ти розв’язуєш цей вид завдань вже краще.
Розгляньте можливість виправляти за
правилом сендвіча. Похваліть учня за те, що він зробив добре. Виправте помилку.
Похваліть ще раз за щось, що він при цьому зробив добре. Між двома позитивними
коментарями — один умовно негативний.
П’ять способів відреагувати мовчки
26. …тишею
Не давайте жодного зворотного зв’язку протягом кількох
секунд і не переходьте до іншого учня. Просто дочекайтеся реакції. Тому, хто
відповідає, потрібен час: нехай подумає та перегляне хід думок. Дайте шанс
виправити помилку.
27. …жестом
Візуальні підказки додають трохи
різноманітності, а для деяких учнів вони навіть ефективніші за словесні, переконані польські педагоги. Використання жестів зніме
серйозність і критику з виправлення помилок і додасть гумору та легкості
урокам.
Наприклад, на помилку можна натякнути учневі, піднявши
одну брову.
А ще жестами можна дати підказку: написати пальцем у
повітрі помилково використану літеру або елемент формули.
28. …записом на дошці
Напишіть висловлювання учня на дошці та залиште
незаповненим місце, де є помилка. Можна й навпаки (переважно якщо йдеться про
мовні помилки): напишіть на дошці правильне слово, яке потрібно
використовувати, і дозвольте учню повторити речення, вставивши виправлення.
29. …наочним матеріалом
Дайте категоріальну підказку. Можна просто вказати на
плакат чи видрук «час», «множина», «прийменник» тощо, щоб вказати, в якій
категорії була допущена помилка.
30. …предметом-підказкою
У початковій школі добре постійно злучати
предмет або зображення (наклейку, малюнок), які нагадуватимуть про помилки.
Можна помахати кольоровим прапорцем, а потім почекати, доки дитина виправить
помилку. Можна замість цього демонструвати іграшку (скажімо, мудру сову, яка
прилітає на допомогу, або злу лисицю, що сміється, тож слід швиденько виправити
відповідь, щоб вона втекла).
Немає коментарів:
Дописати коментар