18.12.25

Коробки, що не можуть чекати

У шкільному приміщенні Барабойської гімназії коробки, охайно складені та підписані, «стояли мовчки», але кожна з них уже «знала» свій маршрут. Вони не були створені для довгого зберігання — їх чекала далека та нелегка дорога. Саме тут відбулася передача зібраної допомоги представнику Благодійного фонду «Гонор» — Давидчуку Вадиму. Без лишнього пафосу, але з великою повагою. Вчителі взяли в руки і понесли коробки далі — із теплих шкільних коридорів у реальність війни. 
У цих коробках було більше ніж речі. Там — турбота, складена всім порівну. Щоб відкрив коробку — і відчув: це з дому. 
Представник фонду «Гонор» приймав вантаж шанобливо і зосереджено, ніби отримував не просто допомогу, а довіру. Бо довіра — це найцінніше, що тил передає фронту. Вже того ж дня коробки мали вирушити далі — туди, де кожна дрібниця має вагу. 
Дорога на передову – коротка для машин, але довга за значенням. Вона поєднує дитячі руки, що приносили солодощі, з руками військових, які тримають зброю. Вона з'єднує класні кімнати з окопами, мирне життя — з боротьбою за нього. 
Ця передача стала ще одним доказом: Барабойська гімназія – частина великого спільного фронту. Тут не просто навчають. Тут діють. Швидко, відповідально, з вірою у тих, хто захищає. 
І коли машина рушила, з нею поїхало найголовніше — відчуття: Україна обов'язково переможе.







Немає коментарів:

Дописати коментар