Коли у розетках зникає напруга, а за вікном панує темрява складних годин, фізика у Барабойській гімназії не зупиняється. Натомість - вона починає сяяти. Для більшості енергія — це лише цифри у платіжках чи відсотки на екрані смартфона. Але на уроках Олени Олександрівни Серпенінової фізика перетворюється на справжнє мистецтво життєстійкості.
Ми звикли, що комфорт - це кнопка «вкл.». Проте Олена Олександрівна навчає своїх учнів бачити глибше. Вона розповідає, що за кожним кіловатом стоїть не просто станція, а цілий ланцюг зусиль.
«Економія одного кіловата сьогодні — це 400 грамів збереженого вугілля та ще один крок до нашої спільної витривалості» , — пояснює вчителька, перетворюючи сухі цифри на стратегію виживання та еко-свідомості. Колись міфічний Прометей викрав вогонь, щоб дати людям безпеку. Сьогодні роль «енергетичних амбасадорів» взяли на себе вчителі. У дні, коли класи поринали в сутінки, урок фізики ставав епіцентром світла. І мова не лише про ліхтарики чи павербанки.
Олена Олександрівна запалювала інтерес. Вона показувала, як людство за лічені століття стрибнуло від вітряків до сонячних панелей і як важливо розуміти природу енергії саме зараз. На її уроках учні усвідомлюють: енергетики сьогодні — це герої передової, а майбутні відкриття у цій сфері можуть змінити хід історії.
Можливо, зовсім скоро ми навчимося керувати енергією силою думки, як у фантастичних фільмах. Але вже сьогодні Олена Олександрівна вчить головному: людина сама є джерелом потужної енергії. Її уроки — це про віру в те, що саме ці діти за партами створять колись нові джерела сили для України, а найголовніше - це про світло всередині: адже справжнього вчителя не зупинити відсутністю напруги в мережі.
Коли викладає фахівець такого рівня, фізика перестає бути просто предметом. Вона стає надією. І навіть якщо по всій країні вимкнути світло, на уроках Олени Олександрівни завжди буде 220 вольт натхнення та віри в те, що наше майбутнє буде і енергійним, і переможним!
Немає коментарів:
Дописати коментар