Меланка ходила - Василька водила

13 січня на Україні традиційно святкують щедрий вечір або Маланку. «Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно -заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай  та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. 

Для цього одяга­ли чудернацький одяг, пере­вертали кожухи, розмальову­вали обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, й розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з другого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень - щедрівок та ритуальної маски. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін. 

Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяні, шкіряні, навіть – металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 чол., рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збидкується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:

А на Маланки печуть оладки,

Та не ламайте – цілі давайте!
Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила.
Щедрий вечір, добрий вечір
         Добрим людям на здоров’я!

Цьогоріч за підтримки голови Дальницької сільської ради Крутюка Сергія Івановича та Роксоланівської творчої групи   Маланка вівдівала всі села Дальницької територіальної громади, не оминувши і Барабой.  Гостинні господарі Кушко Анатолій Андрійович (водій шкільного автобусу), Шаповал Ольга Василівна (шкільна медсестра) Швець Віталій Йосипович  з родиною, Юрченко Віктор Миколайович (депутат Дальницької сільської ради), Мурашко Валентина Володимирівна (староста с. Барабой) та Левицька Світлана Феліксівна гостинно приймали гостей. Позитивний настрій на весь рік забезпечено.