Квіти на холодному камені

Ранок 8 Травня. Тишу сільського кладовища порушив впорядкований крок молоді. Під керівництвом заступника директора з виховної роботи Під'ячевої Любові Леонідівни, учні прийшли до Братської могили — місця, де спочиває мужність квітня 1944 року. Разом із дітьми скорботну ходу очолила староста села Барабою Мурашко Валентина Володимирівна. 

У цей день відбулася зустріч двох епох: сучасної молоді, яка мріє про майбутнє, та воїнів, які віддали своє «завтра» за наше «сьогодні» вісімдесят два роки тому. 

Яскраві весняні квіти у руках гімназистів виглядали як краплі живої пам'яті на сірому камені. Коли Гергелєва Лариса Сергівна у шкільному музеї розповідала про запеклі бої за звільнення нашого рідного села, тоді в очах дітей читалося зацікавлення, а тут, на могилі, глибоке розуміння ціни свободи. 

Староста села, Валентина Володимирівна, звернулася до присутніх із закликом берегти єдність. Сьогодні, коли Україна знову виборює свою незалежність, паралелі між 1944-м та сьогоденням стають як ніколи виразними. Братська могила — це не лише пам'ятник минулій війні, це символ незламності українського духу, що передається від діда до правнука. 

Лише шелест молодого листя та стукіт дитячих сердець. У цей момент кожен присутній учень гімназії відчув: патріотизм  не в гучних гаслах, це квіти, покладені до могили солдата, це знання своєї історії та повага до тих, хто тримав небо і землю над Барабоєм тоді, і тих, хто тримає їх сьогодні. 

Ми пам'ятаємо. Ми віримо. Ми переможемо!

Тихі квіти великої вдячності

8 травня – це день, коли минуле зустрічається з майбутнім біля підніжжя гранітних обелісків, щоб нагадати нам про ціну світу та незламність людського духу. 

Тому сьогодні в День пам'яті та примирення учнівство та педагоги Барабойської гімназії разом із старостою села Мурашко Валентиною Володимирівною зібралися біля Обеліска загиблим воїнам-односельцям, щоб схилити голови у глибокій шані. 

Дивлячись на юних гімназистів з маками пам'яті на грудях, розумієш: ми не забули і ніколи не забудемо. Присутність працівників Барабойського старостинського округу наголосила на важливості єдності громади. Це той момент, коли влада, освіта та підростаюче покоління стають одним цілим у прагненні вшанувати тих, хто боровся за нашу землю десятиліття тому, і тих, хто боронить її сьогодні. 

Замість офіційних пафосних промов — щирі емоції та оберемки весняного бузку. Ці квіти, що розквітають саме у травні, стали символом вічного відновлення життя. Коли діти покладали оберемки квітів до підніжжя меморіалу, здавалося, що холодний камінь оживає від тепла юних сердець. 

Сьогодні День пам'яті та примирення набуває для кожного українця нового, щемливого змісту. Ми проводимо паралелі між героями минулого та сучасними титанами, які захищають наш спокій. 

Покладання квітів у с. Барабой — це наш маніфест. Ми пам'ятаємо про подвиг предків. Ми віримо у силу наших сучасників. Ми знаємо, що світло завжди перемагає темряву. 

Ніколи знов! Сьогодні ми кажемо: пам'ятаємо, стоїмо і обов'язково переможемо! 

Слава Україні! Слава її героям усіх часів!

Світло пам’яті крізь роки

Сьогодні, 8 травня, коридор Барабойської гімназії наповнився особливою атмосферою — тихою, щемливою, сповненою пам’яті й вдячності. Усі учні та вчителі зібралися разом, аби схилити голови перед тими, хто пройшов крізь жахіття війни та віддав життя заради миру. 

Кажуть, що час лікує рани. Та є події, які не стираються роками й назавжди залишаються у пам’яті народу. Саме про це сьогодні говорили діти під час зворушливого виступу. Учні читали вірші, промовляли щирі слова про мир, людяність і цінність життя. У руках школярів майоріли червоні маки — символ пам’яті, болю та незламності. 

Особливо хвилюючим моментом стало запалення свічки перед іконою. Її полум’я стало символом вічної пам’яті про тих, хто не повернувся додому. А коридор із лампадками ніби перетворився на тиху дорогу пам’яті, де кожен вогник нагадував: герої не вмирають, поки живе пам’ять про них. 

Під час хвилини мовчання у коридорі запанувала така тиша, у якій, здавалось, говорило саме серце. Адже пам’ять — це не лише про минуле. Це про нашу відповідальність перед майбутнім. 

Ми маємо пам’ятати, якою дорогою ціною виборюється мир, бо народ, який пам’ятає свою історію, — непереможний.

Мир починається з пам’яті

У 1 класі пройшла година спілкування, присвячена Дню пам’яті та примирення. Під час зустрічі учні та учениці говорили про мир, добро та важливість пам’ятати людей, які постраждали у роки війни. Особливо зворушливою стала хвилина мовчання, під час якої діти вшанували пам’ять загиблих героїв та всіх жертв війни. Після цього першокласники взяли участь у покладанні квітів до обеліска як символі вдячності, поваги та пам’яті. На завершення  школярі намалювали червоні маки — символ Дня пам’яті та примирення. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Урок пам’яті в історико-краєзнавчому музеї

8 травня в Україні та світі відзначають низку важливих подій, головною з яких є День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Цей день встановлено для вшанування подвигу українського народу та його внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції, а також пам'яті жертв війни8 травня в Україні та світі відзначають низку важливих подій, головною з яких є День пам'яті та перемоги над нацизмом 

У цей день хочеться побажати миру, взаємної підтримки та віри у світле майбутнє. Саме пам'ять про трагедію Другої світової війни спонукає людей усіх поколінь ще сильніше цінувати свободу та тих, хто її забезпечує. 

Сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав своє життя заради миру та майбутніх поколінь. Нехай пам'ять про їхній подвиг живе вічно, а український народ завжди залишається сильним, вільним і незламним! 

З учнями 7 класу було проведено екскурсію до історико краєзнавчого музею ..Діти доторкнулися до сторінок історії рідного села, архівних документів учасників воєнних дій. Згадали імена героїв визволителів та односельців .

Чорнобиль - біль і пам’ять нашого народу

Річниця Чорнобильська катастрофа — це не лише дата в календарі, а й нагадування про одну з найтрагічніших сторінок в історії людства.

Минуло вже 40 років відтоді, як сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, але пам’ять про ці події залишається живою, а їхні уроки — актуальними й сьогодні. 

З нагоди річниці трагедії у 3 класі було проведено виховний захід, присвячений цій важливій темі. Незважаючи на юний вік, учні проявили щирий інтерес до подій минулого. Діти уважно переглядали інформаційні матеріали про аварію, дізнавалися про її причини та наслідки, а також про героїчний подвиг ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я рятували світ від ще більшої біди. Далі Блог вчителя початкових класів Могетич Світлани Григорівни

Відлуння Чорнобиля

Квітнева трагедія1986 року назавжди змінила світ.Чорнобиль - це не просто сторінка історії,це - вічний урок людству.              

З метою виховання екологічної відповідальності та вшанування подвигу героїв - ліквідаторів ,у 4 класі було проведено бесіду "Відлуння Чернобиля". Під час заходу учні дізналися про причини катастрофи та її наслідки, які й досі відчуває вся планета. Ми говорили про мужність ліквідаторів, силу духу та про те, як важливо берегти наш крихкий світ. Далі Блог шкільного бібліотекаря Голіченко Лариси Володимирівни

Аплікації з душею: як діти передали важливе послання

У 1 класі відбувся особливий і дуже важливий урок, присвячений пам’яті Чорнобильської катастрофи. Попри складність теми, ми змогли поговорити про неї доступно, щиро й з турботою про дитячі серця. Спочатку діти переглянули навчальне відео, яке допомогло зрозуміти, що сталося багато років тому. Ми говорили про те, як важливо берегти природу, бути обережними та відповідальними. Учні та учениці ставили запитання, ділилися своїми думками й враженнями. Далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Чорнобиль у серці дітей: говоримо просто про важливе

У початковій школі важливо знайомити дітей не лише з навколишнім світом, а й із подіями, які мають велике значення для нашої історії. У 2 класі ми провели виховне заняття, присвячене Чорнобильській трагедії — темі непростій, але необхідній для формування свідомого та небайдужого покоління. Далі Блог вчителя початкових класів Мойсеєнко Ольги Геннадіївни

Пам’ять сильніша за час: 40-ві роковини Чорнобиля

Цьогоріч минає 40 років від Чорнобильської катастрофи — однієї з найтрагічніших подій в історії України та світу. З цієї нагоди для учнів 6-Б класу було проведено урок-спомин, присвячений пам’яті тих, хто постраждав від аварії та ціною власного життя рятував інших.  Під час заходу школярі переглянули хроніку подій 1986 року, дізналися про причини та перебіг трагедії, а також про героїзм ліквідаторів, які першими стали на захист людей і довкілля. Особливу увагу було приділено людським історіям — тим, що не залишають байдужими й сьогодні. Хвилиною мовчання учні вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів, висловивши вдячність за їхню мужність і самопожертву. Читати далі Блог Под'ячевої Любові Леонідівни

"Атомний вік опустив бетонні повіки..." Ліна Костенко

26 квітня - сорокові роковини Чорнобильської катастрофи. Це знакова дата для кожного українця. Вона розділила життя на до і після. Саме в цей день у 1986 році сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС.  Минуть десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей: тих,кого він зачепив недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Читати далі Блог шкільного бібліотекаря Голіченко Лариси Володимирівни

Чорнобильська АЕС: трагедія, що змінила світ

### Катастрофа 1986 року 

У ніч на 26 квітня 1986 року під час проведення експерименту на четвертому енергоблоці сталася серія помилок і технічних збоїв. Це призвело до вибуху реактора та масштабного викиду радіоактивних речовин у атмосферу. 

Хмара радіації поширилася не лише територією України, але й значною частиною Європи. Тисячі людей були евакуйовані, а місто Прип’ять перетворилося на зону відчуження.

 ### Наслідки трагедії 

Катастрофа мала серйозні екологічні, економічні та соціальні наслідки: 

Забруднення великих територій радіонуклідами


Захворювання серед ліквідаторів та населення


Вимушене переселення сотень тисяч людей


Довготривалий вплив на довкілля 

Чорнобиль став прикладом того, наскільки небезпечною може бути недбалість у сфері ядерної енергетики. 

### Чорнобиль сьогодні 

Сьогодні зона відчуження є унікальним місцем. Незважаючи на радіаційне забруднення, природа поступово відновлюється, а територія стала своєрідним заповідником. 

Чорнобиль також приваблює туристів, дослідників та журналістів з усього світу. Це місце нагадує про важливість відповідального ставлення до технологій та безпеки. 

### Висновок 

Чорнобильська катастрофа — це не лише трагедія минулого, але й важливий урок для майбутнього. Вона показала, наскільки важливо дотримуватися стандартів безпеки, бути прозорими у кризових ситуаціях та цінувати людське життя понад усе. 

Пам’ять про Чорнобиль повинна залишатися з нами, щоб подібні катастрофи ніколи не повторилися.

З учнями 8 - 9 класів було проведено бесіду та перегляд відеоматеріалів.

Ноти пам’яті

Урок мистецтва у 7 класі цього разу став особливим. У межах теми «Мандрівки музичною картою світу» учні вирушили не просто у подорож різними країнами, а у глибоку емоційну мандрівку — через музику, яка говорить без слів. До річниці Чорнобильської катастрофи здобувачі освіти  мали змогу не лише дізнатися більше про події минулого, а й осмислити їх через творчість, ми спробували зрозуміти: як різні народи відчувають біль, пам’ять і надію. На початку уроку говорили про те, що у світі є події, які торкаються не лише однієї країни. І саме в такі моменти мистецтво стає мовою, зрозумілою кожному. Учні слухали музику різних куточків світу й намагалися не просто почути, а відчути її. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Народу, який хотіли позбавити батьківщини. Народу, який хотіли позбавити життя. Народу, чию історію й чиє ім’я хотіли стерти. Але народу, який зумів повернутися додому. Зумів зберегти себе і свою правду.

Сьогодні учні 8-х класів переглянули фільм- особливий випуск «Реальної історії», у якому Акім Галімов розкриває всі деталі та можливі причини депортації кримських татар у травні 1944-го року. Та головне – розповідає реальну історію самого народу - кримських татар, яку так старанно намагаються стерти росіяни. Читати далі Блог вчителя математики та фізики Серпенінової Олени Олександрівни

18 травня — день пам’яті та солідарності з кримськотатарським народом

18 травня. День пам’яті депортації кримськотатарського народу у 1944 році Під час бесіди з учнями 7-го класу Лариса Сергіївна згадала одну з найтрагічніших сторінок історії кримськотатарського народу — примусову депортацію 1944 року. Саме 18 травня є днем національної жалоби, коли ми вшановуємо пам’ять тисяч людей, які постраждали від радянського режиму. 

Учні дізналися, що депортація була актом геноциду. Ці події забрали життя десятків тисяч людей і призвели до знищення традиційного способу життя кримських татар. 

Під час бесіди були розглянуті важливі питання: 

Як запобігти повторенню подібних трагедій? 

Чому важливо пам’ятати про жертви геноциду? 

Яку роль відіграє культура у збереженні ідентичності народу? 

Висновки учнів: Необхідно зберігати історичну пам’ять і вшановувати жертв. 

Варто вивчати культуру кримських татар, як частину багатої мозаїки української нації. 

Підтримка міжнародного визнання геноциду та протидія історичним фальсифікаціям — наш обов’язок. Повага, солідарність і єдність — ключ до недопущення нових трагедій. 

О 12:00 18 травня вшановується пам’ять жертв хвилиною мовчання. 

Кримські татари — невід’ємна частина українського народу. Крим — це Україна. 

Ми пам’ятаємо, щоб жити вільно та справедливо.

"Історія, написана болем: урок до Дня боротьби за права кримськотатарського народу"

До Дня боротьби за права кримськотатарського народу Гергелєва Лариса Сергіївни провела урок для учнів 8-х класів, ознайомила їх з трагічними сторінками історії XX століття, повʼязаними з політичними репресіями, масовими переслідуваннями та насильницьким переселенням кримськотатарського народу. 

Особливу увагу приділили періоду Великого терору 1937–1938 років, коли за рішенням сталінського режиму було репресовано сотні тисяч громадян, включно з представниками кримськотатарської інтелігенції. Обговорювали також депортацію 18–20 травня 1944 року, внаслідок якої з рідного Криму було примусово виселено понад 238 тисяч кримських татар, більшість з яких втратили домівки, а багато хто — і життя. 

Лариса Сергіївна розповіла учням про довгий шлях повернення кримських татар на батьківщину, що тривав аж до 1989 року, коли було визнано незаконність репресій проти цілих народів. Також школярі дізналися про виклики сучасності, зокрема про ситуацію після анексії Криму у 2014 році, коли з півострова знову змушені були виїхати тисячі кримських татар. 

Урок сприяв формуванню у школярів поваги до прав людини, толерантного ставлення до представників різних національностей та усвідомлення важливості історичної памʼяті у формуванні демократичного суспільства.

Пам’ятаємо історію. Депортація 1944 року – геноцид кримськотатарського народу.

18 травня 2025 року ми відзначаємо 81-ші роковини геноциду кримськотатарського народу. У цей день весь світ вшановує пам‘ять жертв цього страшного злочину та висловлює свою солідарність із кримськими татарами, які проживають на території України та поза її межами. 

У травні 1944 року сталінський режим підготував і здійснив силами НКВС-НКДБ спецоперацію примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. 

Але чому депортація 1944 року є геноцидом кримськотатарського народу?

Перші кроки до розуміння: як ми з першокласниками говорили про День пам’яті та примирення

8 травня — особливий день, який ми в нашому першому класі провели по-особливому: тихо, тепло і дуже щиро. Це День пам’яті та примирення — день, коли навіть наймолодші можуть доторкнутися до теми миру, добра і вдячності. 

На  уроці ми поговорили про те, що означає слово "мир". Я запитала діток: 

– А що для вас мир? 

Відповіді були прості й щемливі: "Це коли всі живі", "Коли немає війни", "Коли мама вдома", "Коли можна гратись і сміятись". Саме з таких слів починається розуміння справжніх цінностей. Читати далі Блог вчителя початкових класів Мойсеєнко Ольги Геннадіївни

Маки памʼяті на карті України

До Дня памʼяті та примирення учні 3 класу разом із класним керівником Бабич Олександрою Сергіївною долучилися до важливого заходу, присвяченого вшануванню памʼяті загиблих у війнах. 

Школярі власноруч виготовили символічну карту України, на яку приклеїли червоні маки — офіційний символ Дня памʼяті та примирення. Маки стали яскравим знаком пошани, скорботи та вдячності тим, хто віддав своє життя за свободу нашої держави. Читати далі Блог вчителя початкових класів Бабич Олександри Сергіївни

Історія поруч: екскурсія до краєзнавчого музею

З нагоди Дня памʼяті та примирення учні 3 та 6 класу разом із вчителями Гергелєвою Ларисою Сергіївною та Бабич Олександрою Сергіївною відвідали краєзнавчий музей, розташований у рідному селі Барабой. 

Під час екскурсії діти дізналися багато нового про події Другої світової війни та героїчних односельців, які захищали нашу землю. Особливу увагу було приділено розповідям про долі місцевих воїнів, чиї імена увічнені на меморіалі загиблим односельцям. Читати далі Блог вчителя початкових класів Бабич Олександри Сергіївни