09.12.25

ІІ етап «Пліч-о-Пліч» з футболу у Дальницькій громаді

У Дальницькій громаді відбувся ІІ етап змагань «Пліч-о-Пліч» з футболу серед учнів 1–4 класів. У турнірі взяли участь 5 команд, і кожна з них подарувала яскраву гру та справжні емоції. 
Команда Барабойської гімназії впевнено пройшла до фіналу, де показала рівну, напружену боротьбу. До перемоги забракло зовсім трішки. 
У підсумку наші юні футболісти здобули 2 місце, продемонструвавши високий рівень підготовки, командний дух і бажання перемагати. 
Вітаємо хлопців і дівчат із чудовим результатом та бажаємо подальших успіхів! ⚽ 
Разом до перемоги! 💙💛

Світло дитячих слів у різдвяних листівках

Сьогодні Барабойська гімназія ніби надягла невидиму шаль тепла — ту особливу, мерехтливу, у якої пахне чудом і дитячими мріями. Бо саме так буває, коли звичайні думки стають крильцями, а маленький листок паперу перетворюється на справжнє віконце у світ добра. Ми відзначали День різдвяної листівки — свято, в якому кожен штрих, кожне слово та дитяча усмішка мають власний тихий дзвіночок радості. 
Біля нашої фотолокації, що сяяла барвами свята, діти з натхненням виводили побажання, ніби «кожна літера була маленьким огнем, що світить у зимову ніч». У цих листівках народжувалися мрії — теплі, як мамині долоні; щирі, як подих зимового ранку; сміливі, як серце дитини, що бажає миру всьому світу. 
Деякі побажання нагадували різдвяні зірки, що прагнуть зійти на небі, аби висвітлити шлях тим, хто потребує надії. І коли спостерігаєш, як маленька рука ніжно ковзає білосніжним листом, розумієш просту, але велику істину: «Добрі слова не тануть навіть у найлютішу зиму». Вони залишають слід — теплий, світлий, майже невидимий, але по дитячому щирий та справжній. 
Саме тут, у нашій гімназії, серед яскравих декорацій та щирих усмішок, ці слова народжувалися легко, мов довгоочікуваний тихий різдвяний сніг. 
Так промайнув День різдвяної листівки — день, коли кожна дитина стала маленьким чарівником, творцем настрою, носієм тепла. І кожне написане побажання стало крихітним подарунком світові — світлим, безцінним і, головне, справжнім.

Творчий день різдвяних привітань

Сьогодні у нашій гімназії панувала особлива, передсвяткова атмосфера — адже ми відзначали День різдвяної листівки. Це свято доброти, творчості та щирих побажань, які мають силу дарувати радість навіть на відстані. Класні кімнати на кілька годин перетворилися на творчі майстерні, де діти малювали та вигадували оригінальні святкові сюжети. Кожна робота вийшла унікальною, адже в ній — частинка дитячої душі та їхнє бачення Різдва. Під час майстерки школярі дізналися, звідки з’явилася традиція різдвяних листівок, як люди зберігали цю зимову традицію протягом століть та чому важливо дарувати увагу й турботу одне одному. Готові листівки подарують рідним або друзям, щоб нагадати: найкращий подарунок — це теплі слова та щирі побажання. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Європа поруч: книжково-ілюстративна виставка для учнів

З 1 грудня у нашому закладі була оформлена книжково-ілюстративна виставка, присвячена Європейському Союзу. Вона стала частиною освітніх заходів, спрямованих на популяризацію європейських цінностей та поглиблення знань учнів про країни Європи. На виставці були представлені: яскраві енциклопедії та дитячі довідники про Європу; книжки про історію створення Європейського Союзу; ілюстрації із символами та картами країн-членів; інформаційні буклети про цінності, структуру та діяльність ЄС; матеріали, що демонструють роль Євросоюзу у розвитку освіти, науки та культури. Читати далі Блог Под'ячевої Любові Леонідівни

Євросоюз: історія великої європейської дружби

З метою розширення кругозору та формування в молодших школярів розуміння європейських цінностей для учнів 3–4 класів було проведено пізнавальну конференцію, присвячену історії створення та призначенню Європейського Союзу. 
Діти у доступній, інтерактивній формі дізналися: 
як виникла ідея об’єднання європейських країн; 
які цілі та завдання має ЄС; 
чому співпраця між державами важлива для миру, розвитку та добробуту.

Відкриваємо Євросоюз разом або навчання у грі

З метою поширення ідеї європейської ідентичності та формування в учнів розуміння спільних європейських цінностей, для учнів  6 - Б класу була проведена   інтерактивна гра “Що я знаю про Євросоюз?”. 
Учні активно відповідали на запитання, розгадували завдання, знайомилися з цікавими фактами про країни-члени ЄС, їхні символи, традиції та особливості. Читати далі Блог Под'ячевої Любові Леонідівни

08.12.25

“Хвилі доброчесності”

Хвиля доброчесності стартує! Запрошуємо всіх небайдужих приєднатися до флешмобу й поширити культуру прозорості там, де ви працюєте, навчаєтеся чи навчаєте інших. 
Як долучитися: 
● Зробіть коротке відео або фото – індивідуальне чи з командою. 
● Додайте свою фразу з «Хвилі доброчесності»* або сформулюйте власну. 
● Опублікуйте у соцмережах із хештегом #ХвиляДоброчесності #IntegrityWeek_2025. 
Будемо вдячні, якщо також зробите відмітку сторінки Офісу доброчесності НАЗК - Instagram https://www.instagram.com/prosvita_nazk?igsh=MXY4 - Фейсбук https://www.facebook.com/prosvita.nazk 
● Поширюйте хвилю у своїх освітніх спільнотах, щоб вона стала видимою в кожному закладі. Давайте створимо хвилю, яка об’єднує людей і підсилює довіру – крок за кроком, рішення за рішенням. 
*Добірка фраз для флешмобу 
● «Чесність – мій вибір щодня» 
● «Доброчесність – це позиція» 
● «Не списую – думати цікавіше» 
● «Хвиля доброчесності: ловлю і передаю» 
● «Тут чесність у тренді»

Барабойська гімназія приєдналася до флешмобу «Хвиля Доброчесності»!

У рамках Тижня доброчесності учні Барабойської гімназії активно долучилися до Всеукраїнського флешмобу «Хвиля Доброчесності». 
Захід був організований та проведений соціальним педагогом Тетяною Борисівною, яка наголосила на важливості формування цінностей чесності, відповідальності та довіри у шкільному середовищі. 
Ця ініціатива стала чудовою нагодою продемонструвати нашу спільну позицію: чесність, відповідальність і довіра — це не порожні слова, а щоденний, свідомий вибір кожного з нас. 
Ми впевнені: доброчесність є непохитною основою сильного та прозорого суспільства. 
Тож ми з ентузіазмом сприймаємо цю хвилю і передаємо її далі — через наші слова, дії та вчинки! 
Організатором ініціативи є Офіс доброчесності НАЗК: https://www.facebook.com/prosvita.nazk.
Дякуємо організаторам за надихаючий приклад і за підтримку культури доброчесності в освітньому середовищі! #ХвиляДоброчесності #IntegrityWeek_2025.

БАРВИСТА МОЗАЇКА ТРАДИЦІЙ

Щороку 7 грудня відзначається особливе свято – День української хустки! Це не просто елемент одягу, це національний оберіг, символ жіночності, любові, вірності та незламності духу. Хустка єднає покоління та зберігає багатовікові українські традиції. 
На честь цього дня Надія Віталіївна та Тетяна Борисівна організували для дівчаток 5-х класів святковий флешмоб. 
Учениці по черзі демонстрували свої хустки, перетворюючи захід на яскравий парад національних барв. Кожен вихід супроводжувався зворушливою розповіддю про історію та родинне значення хустки. 
Цим пізнавальним заходом дівчатка гідно вшанували цей важливий і прекрасний символ української культури, поглибивши свої знання про народні звичаї та підкресливши важливість збереження національної спадщини.

Творчі зимові фантазії: роботи наших першокласників

У нашому класі панує справжня зимова казка! Учні із захопленням створюють чудові аплікації, малюнки та вироби на зимову тематику. Маленькі майстри не просто вирізають, малюють та клеять — вони фантазують, експериментують й передають у своїх роботах настрій холодної, але такої чарівної пори року. Діти виготовляли сніжинки, бурульки, дерева в інеї, зимові пейзажі. Кожна робота — це окремий маленький сюжет, наповнений красою й зимовим настроєм. Першокласники та першокласниці з великим задоволенням працюють з різними матеріалами. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Традиції у кадрі: фотосесія у хустках

День української хустки - це свято, яке не тільки демонструє красу українського одягу, а й знайомить дітей із частинкою нашої культурної спадщини. Ми розглянули різні види хусток: яскраві, квітчасті, старовинні та сучасні. Діти дізналися, що хустка — це не лише елемент одягу, а й символ жіночності, тепла, затишку та любові. Ми поговорили про те, як українські жінки носили хустки у різні часи і які традиції з ними пов’язані. Дівчатка із захопленням приміряли хустки, створювали власні образи та вчилися правильно зав’язувати цей традиційний аксесуар. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Місія "Миколай" - радість та посмішки дітей!

До Дня Святого Миколая у нашій гімназії відбулася тепла та радісна подія. Лідери учнівського самоврядування підготували особливі вітання для школярів, щоб подарувати їм святковий настрій та частинку дива. 
Миколай (Ляховий Вадим, учень 9 - Б класу) та Янголи (Малашевська Поліна, учениця 7 класу та Пилипчук Дар'я, учениця 6 - Б класу) завітали до класів із щирими побажаннями миру, добра, радості та здійснення найзаповітніших мрій. Діти отримали невеличкі подарунки й солодкі сюрпризи, а в школі панувала атмосфера радості й очікування чудес. Читати далі  Блог Под'ячевої Любові Леонідівни

07.12.25

Чудеса трапляються там, де живе доброта, або коли добрі справи робляться мовчки

Напередодні улюбленого свята всіх дітей — Дня Святого Миколая — у Барабойській гімназії сталося маленьке диво, те саме, яке зігріває серце навіть дорослим. 
І хоч ми всі знаємо: Миколай — чарівник та небесний покровитель, але інколи він приходить до нас… у вигляді добрих людей. Цього року він мав обличчя родини Діхтяр. У чарівному мішку Миколая знайшовся дуже корисний і потрібний подарунок — новий рукомийник та кран до нього. Саме те, що стало необхідним оновленням для нашого закладу та подарувало дітям і вчителям більше комфорту та затишку. 
І найважливіше — не тільки поклали у мішок, а ще й встановили! 
Бо ж мають у родині Діхтяр людину, яка творить чудеса не лише серцем, а й руками — Миколу Івановича, майстра з великим досвідом, добротою й золотими руками. Микола Іванович уже не перший раз допомагає гімназії — десь підправить, десь відремонтує, десь встановить те, без чого школа не може жити щоденним життям. А цього разу він став справжнім помічником Святого Миколая: з інструментами, посмішкою і щирим бажанням зробити добро. 
Скільки радості було в очах працівників! Скільки вдячності — у поглядах учнів і вчителів! 
Бо справжнє диво — це не лише подарунки, а люди, які творять добро просто так, за покликом серця. Родина Діхтяр нагадала нам про головне: доброта — найкраще свято. 
А допомога — це найцінніший подарунок, який може зробити одна людина для інших. 
Дякуємо за турботу, тепло і чудо, яке ви подарували гімназії!

Відповідь з передової

 Вже 6 грудня, у День Збройних сил України, шкільна родина Барабойської гімназії отримала зворотний зв’язок від наших захисників  3-го механізованого батальйону, які нині стоять на передовій на Куп'янському напрямку. 
Це був той момент очікування, коли дитячий малюнок, долає сотні кілометрів, проходить через війну, холод, окопи — щоб повернутися до нас словом подяки. 
На малюнках сонце, янголи, сердечка, синьо-жовті стяги, побажання повернутися живими. Діти малювали їх з вірою в те, що кожне сердечко стане оберегом для воїнів. А представники Благодійного фонду «Гонор» якнайшвидше передали їх за призначенням. 
І ось — відповідь. 
Наші захисники передали слова, від яких хочеться одночасно усміхатися і плакати: слова подяки, тепла, підтримки й тієї щирої сили, що народжується лише там — на передовій. У своєму відео та повідомленнях захисники подякували за малюнки, бо коли тримаєш у руках дитячий малюнок — стає тепліше навіть у холодному бліндажі, легше вистояти, легше йти вперед. Між гімназією і фронтом з’явився ще один місточок вдячності - невидимий, але міцний — міст добра та підтримки. 
Барабойська гімназія вкотре побачила: наші малюнки, наші слова, наша любов — доходять. Вони потрібні. Вони тримають. 
І саме такі моменти нагадують, що кожен із нас — маленька частинка великої Перемоги. 

День волонтера у Барабойській гімназії: зустріч, яка торкнулася серця

4 грудня наша шкільна родина пережила той особливий день, який назавжди залишається в пам’яті. День, коли слова набувають вищого змісту, а прості вчинки стають кроками до великої справи. До Барабойської гімназії завітали люди, чиє життя — це щоденний приклад мужності, стійкості та любові до України. Ми мали честь приймати представників Благодійного фонду «Гонор» — Воронова Андрія Федоровича, Давидчука Вадима Валерійовича, а також людину, чия світла присутність стала втіленням сили духу, — Катерину Володимирівну Бурковську, дружину командира 2-го механізованого батальйону 22-ї окремої механізованої Миколаївської бригади, лейтенанта Євгена Сергійовича Бурковського, який 14 серпня 2024 року віддав своє життя за Україну під час наступу в рамках Курської операції. «Волонтер — це звичайна людина, яка робить незвичайні справи». Саме з цих слів розпочалася зустріч. 
Гості говорили зі школярами чесно, відкрито і просто — так, як говорять люди, чиї серця щодня б’ються поряд із серцями наших захисників. Вони пояснили, що волонтер — це не статус і не велич. Це — стан душі. Це кожен, хто не проходить повз чужу біду. 
Це люди, які вміють діяти тоді, коли інші мовчать. Учні слухали історії про щоденні потреби військових, про поїздки в прифронтові зони, про підтримку побратимів. Але найбільшою тишею зал наповнився тоді, коли мова пішла про нашого земляка — Євгена Бурковського. 
Євген загинув як Герой — у бою, під час виконання завдання. Його відвага стала щитом для побратимів, а його останній крок — символом незламності. 
Катерина Володимирівна розповіла про нього без пафосу — лише з любов’ю, болем і гордістю. Вона говорила так, що в кожного в очах з’явився блиск — блиск розуміння, що свобода має свою ціну. І попри непоправну втрату, попри щоденний біль, вона зуміла знайти сили продовжувати волонтерську діяльність поруч із фондом «Гонор». Її слова «кожен може бути волонтером» для дітей прозвучали як заклик і як обіцянка майбутнього. 
У знак підтримки та вдячності наша гімназійна родина передала 5 000 гривень на потреби ЗСУ та дитячі малюнки, які діти створювали з любов’ю і вірою в наших захисників. Катерина Володимирівна презентувала школярам книгу "Бахмутська балада", у якій зібрані історії про мужність і героїзм наших земляків — тих, хто став опорою Батьківщини у найтемніші часи. 
А також подарувала гімназії прапор 22-ї окремої механізованої Миколаївської бригади, у якій служив її чоловік. Цей прапор тепер стане символом честі, стійкості й пам’яті — нагадуванням про тих, хто бореться і хто вже віддав найцінніше. 
Цей день став особливим уроком — уроком людяності, де учні зрозуміли: волонтерство не має віку чи обмежень. Воно починається з бажання діяти. З маленького кроку. З щирого серця. 
Наші гості власним прикладом показали: навіть у найглибшому горі можна народити світло, яке допомагатиме іншим. І саме це світло вони принесли в нашу гімназію. 
Дякуємо фонду «Гонор». 
Дякуємо Катерині Володимирівні. 
Дякуємо всім, хто творить добро попри біль, страх і втому. 
Разом ми сильні. Разом ми — нескорені.