“Хвилі доброчесності”

Хвиля доброчесності стартує! Запрошуємо всіх небайдужих приєднатися до флешмобу й поширити культуру прозорості там, де ви працюєте, навчаєтеся чи навчаєте інших. 

Як долучитися: 

● Зробіть коротке відео або фото – індивідуальне чи з командою. 

● Додайте свою фразу з «Хвилі доброчесності»* або сформулюйте власну. 

● Опублікуйте у соцмережах із хештегом #ХвиляДоброчесності #IntegrityWeek_2025. 

Будемо вдячні, якщо також зробите відмітку сторінки Офісу доброчесності НАЗК - Instagram https://www.instagram.com/prosvita_nazk?igsh=MXY4 - Фейсбук https://www.facebook.com/prosvita.nazk 

● Поширюйте хвилю у своїх освітніх спільнотах, щоб вона стала видимою в кожному закладі. Давайте створимо хвилю, яка об’єднує людей і підсилює довіру – крок за кроком, рішення за рішенням. 

*Добірка фраз для флешмобу 

● «Чесність – мій вибір щодня» 

● «Доброчесність – це позиція» 

● «Не списую – думати цікавіше» 

● «Хвиля доброчесності: ловлю і передаю» 

● «Тут чесність у тренді»

Барабойська гімназія приєдналася до флешмобу «Хвиля Доброчесності»!

У рамках Тижня доброчесності учні Барабойської гімназії активно долучилися до Всеукраїнського флешмобу «Хвиля Доброчесності». 

Захід був організований та проведений соціальним педагогом Тетяною Борисівною, яка наголосила на важливості формування цінностей чесності, відповідальності та довіри у шкільному середовищі. 

Ця ініціатива стала чудовою нагодою продемонструвати нашу спільну позицію: чесність, відповідальність і довіра — це не порожні слова, а щоденний, свідомий вибір кожного з нас. 

Ми впевнені: доброчесність є непохитною основою сильного та прозорого суспільства. 

Тож ми з ентузіазмом сприймаємо цю хвилю і передаємо її далі — через наші слова, дії та вчинки! 

Організатором ініціативи є Офіс доброчесності НАЗК: https://www.facebook.com/prosvita.nazk.

Дякуємо організаторам за надихаючий приклад і за підтримку культури доброчесності в освітньому середовищі! #ХвиляДоброчесності #IntegrityWeek_2025.

БАРВИСТА МОЗАЇКА ТРАДИЦІЙ

Щороку 7 грудня відзначається особливе свято – День української хустки! Це не просто елемент одягу, це національний оберіг, символ жіночності, любові, вірності та незламності духу. Хустка єднає покоління та зберігає багатовікові українські традиції. 

На честь цього дня Надія Віталіївна та Тетяна Борисівна організували для дівчаток 5-х класів святковий флешмоб. 

Учениці по черзі демонстрували свої хустки, перетворюючи захід на яскравий парад національних барв. Кожен вихід супроводжувався зворушливою розповіддю про історію та родинне значення хустки. 

Цим пізнавальним заходом дівчатка гідно вшанували цей важливий і прекрасний символ української культури, поглибивши свої знання про народні звичаї та підкресливши важливість збереження національної спадщини.

Творчі зимові фантазії: роботи наших першокласників

У нашому класі панує справжня зимова казка! Учні із захопленням створюють чудові аплікації, малюнки та вироби на зимову тематику. Маленькі майстри не просто вирізають, малюють та клеять — вони фантазують, експериментують й передають у своїх роботах настрій холодної, але такої чарівної пори року. Діти виготовляли сніжинки, бурульки, дерева в інеї, зимові пейзажі. Кожна робота — це окремий маленький сюжет, наповнений красою й зимовим настроєм. Першокласники та першокласниці з великим задоволенням працюють з різними матеріалами. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Традиції у кадрі: фотосесія у хустках

День української хустки - це свято, яке не тільки демонструє красу українського одягу, а й знайомить дітей із частинкою нашої культурної спадщини. Ми розглянули різні види хусток: яскраві, квітчасті, старовинні та сучасні. Діти дізналися, що хустка — це не лише елемент одягу, а й символ жіночності, тепла, затишку та любові. Ми поговорили про те, як українські жінки носили хустки у різні часи і які традиції з ними пов’язані. Дівчатка із захопленням приміряли хустки, створювали власні образи та вчилися правильно зав’язувати цей традиційний аксесуар. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Місія "Миколай" - радість та посмішки дітей!

До Дня Святого Миколая у нашій гімназії відбулася тепла та радісна подія. Лідери учнівського самоврядування підготували особливі вітання для школярів, щоб подарувати їм святковий настрій та частинку дива. 

Миколай (Ляховий Вадим, учень 9 - Б класу) та Янголи (Малашевська Поліна, учениця 7 класу та Пилипчук Дар'я, учениця 6 - Б класу) завітали до класів із щирими побажаннями миру, добра, радості та здійснення найзаповітніших мрій. Діти отримали невеличкі подарунки й солодкі сюрпризи, а в школі панувала атмосфера радості й очікування чудес. Читати далі  Блог Под'ячевої Любові Леонідівни

Чудеса трапляються там, де живе доброта, або коли добрі справи робляться мовчки

Напередодні улюбленого свята всіх дітей — Дня Святого Миколая — у Барабойській гімназії сталося маленьке диво, те саме, яке зігріває серце навіть дорослим. 

І хоч ми всі знаємо: Миколай — чарівник та небесний покровитель, але інколи він приходить до нас… у вигляді добрих людей. Цього року він мав обличчя родини Діхтяр. У чарівному мішку Миколая знайшовся дуже корисний і потрібний подарунок — новий рукомийник та кран до нього. Саме те, що стало необхідним оновленням для нашого закладу та подарувало дітям і вчителям більше комфорту та затишку. 

І найважливіше — не тільки поклали у мішок, а ще й встановили! 

Бо ж мають у родині Діхтяр людину, яка творить чудеса не лише серцем, а й руками — Миколу Івановича, майстра з великим досвідом, добротою й золотими руками. Микола Іванович уже не перший раз допомагає гімназії — десь підправить, десь відремонтує, десь встановить те, без чого школа не може жити щоденним життям. А цього разу він став справжнім помічником Святого Миколая: з інструментами, посмішкою і щирим бажанням зробити добро. 

Скільки радості було в очах працівників! Скільки вдячності — у поглядах учнів і вчителів! 

Бо справжнє диво — це не лише подарунки, а люди, які творять добро просто так, за покликом серця. Родина Діхтяр нагадала нам про головне: доброта — найкраще свято. 

А допомога — це найцінніший подарунок, який може зробити одна людина для інших. 

Дякуємо за турботу, тепло і чудо, яке ви подарували гімназії!

Відповідь з передової

 Вже 6 грудня, у День Збройних сил України, шкільна родина Барабойської гімназії отримала зворотний зв’язок від наших захисників  3-го механізованого батальйону, які нині стоять на передовій на Куп'янському напрямку. 

Це був той момент очікування, коли дитячий малюнок, долає сотні кілометрів, проходить через війну, холод, окопи — щоб повернутися до нас словом подяки. 

На малюнках сонце, янголи, сердечка, синьо-жовті стяги, побажання повернутися живими. Діти малювали їх з вірою в те, що кожне сердечко стане оберегом для воїнів. А представники Благодійного фонду «Гонор» якнайшвидше передали їх за призначенням. 

І ось — відповідь. 

Наші захисники передали слова, від яких хочеться одночасно усміхатися і плакати: слова подяки, тепла, підтримки й тієї щирої сили, що народжується лише там — на передовій. У своєму відео та повідомленнях захисники подякували за малюнки, бо коли тримаєш у руках дитячий малюнок — стає тепліше навіть у холодному бліндажі, легше вистояти, легше йти вперед. Між гімназією і фронтом з’явився ще один місточок вдячності - невидимий, але міцний — міст добра та підтримки. 

Барабойська гімназія вкотре побачила: наші малюнки, наші слова, наша любов — доходять. Вони потрібні. Вони тримають. 

І саме такі моменти нагадують, що кожен із нас — маленька частинка великої Перемоги. 

День волонтера у Барабойській гімназії: зустріч, яка торкнулася серця

4 грудня наша шкільна родина пережила той особливий день, який назавжди залишається в пам’яті. День, коли слова набувають вищого змісту, а прості вчинки стають кроками до великої справи. До Барабойської гімназії завітали люди, чиє життя — це щоденний приклад мужності, стійкості та любові до України. Ми мали честь приймати представників Благодійного фонду «Гонор» — Воронова Андрія Федоровича, Давидчука Вадима Валерійовича, а також людину, чия світла присутність стала втіленням сили духу, — Катерину Володимирівну Бурковську, дружину командира 2-го механізованого батальйону 22-ї окремої механізованої Миколаївської бригади, лейтенанта Євгена Сергійовича Бурковського, який 14 серпня 2024 року віддав своє життя за Україну під час наступу в рамках Курської операції. «Волонтер — це звичайна людина, яка робить незвичайні справи». Саме з цих слів розпочалася зустріч. 

Гості говорили зі школярами чесно, відкрито і просто — так, як говорять люди, чиї серця щодня б’ються поряд із серцями наших захисників. Вони пояснили, що волонтер — це не статус і не велич. Це — стан душі. Це кожен, хто не проходить повз чужу біду. 

Це люди, які вміють діяти тоді, коли інші мовчать. Учні слухали історії про щоденні потреби військових, про поїздки в прифронтові зони, про підтримку побратимів. Але найбільшою тишею зал наповнився тоді, коли мова пішла про нашого земляка — Євгена Бурковського. 

Євген загинув як Герой — у бою, під час виконання завдання. Його відвага стала щитом для побратимів, а його останній крок — символом незламності. 

Катерина Володимирівна розповіла про нього без пафосу — лише з любов’ю, болем і гордістю. Вона говорила так, що в кожного в очах з’явився блиск — блиск розуміння, що свобода має свою ціну. І попри непоправну втрату, попри щоденний біль, вона зуміла знайти сили продовжувати волонтерську діяльність поруч із фондом «Гонор». Її слова «кожен може бути волонтером» для дітей прозвучали як заклик і як обіцянка майбутнього. 

У знак підтримки та вдячності наша гімназійна родина передала 5 000 гривень на потреби ЗСУ та дитячі малюнки, які діти створювали з любов’ю і вірою в наших захисників. Катерина Володимирівна презентувала школярам книгу "Бахмутська балада", у якій зібрані історії про мужність і героїзм наших земляків — тих, хто став опорою Батьківщини у найтемніші часи. 

А також подарувала гімназії прапор 22-ї окремої механізованої Миколаївської бригади, у якій служив її чоловік. Цей прапор тепер стане символом честі, стійкості й пам’яті — нагадуванням про тих, хто бореться і хто вже віддав найцінніше. 

Цей день став особливим уроком — уроком людяності, де учні зрозуміли: волонтерство не має віку чи обмежень. Воно починається з бажання діяти. З маленького кроку. З щирого серця. 

Наші гості власним прикладом показали: навіть у найглибшому горі можна народити світло, яке допомагатиме іншим. І саме це світло вони принесли в нашу гімназію. 

Дякуємо фонду «Гонор». 

Дякуємо Катерині Володимирівні. 

Дякуємо всім, хто творить добро попри біль, страх і втому. 

Разом ми сильні. Разом ми — нескорені.

Підтримувати — означає боротися поруч

6 грудня, у День Збройних Сил України, шкільна родина Барабойської гімназії знову довела: сила українців — у єдності, взаємній підтримці й невичерпній любові до тих, хто стоїть на передовій. 

Цього дня учні, педагоги та батьки об’єдналися заради важливої місії — передати допомогу своєму односельцю, воїну-захиснику, старшому сержанту Пауну Дмитру Леонтійовичу, який боронить нашу державу у лавах 1-го корпусу Національної гвардії України, 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади. 

Саме ця бригада мужньо стримує ворога на Купʼянському напрямку Харківської області, виконуючи надзвичайно складні бойові завдання як одна зі штурмових бригад Гвардії наступу МВС України. 

Гімназійна родина передала 10 000 гривень, які будуть спрямовані на найневідкладніші потреби підрозділу Дмитра. На жаль, під час останніх бойових дій сталося пряме влучання дрона-камікадзе «Ланцет» по бліндажу, унаслідок чого бліндаж повністю згорів, було пошкоджено військову машину Т-4, бійці втратили частину спорядження та укриття. Кошти підуть на ремонт автомобіля та відновлення бліндажу, адже ці речі — питання не комфорту, а життя і безпеки наших захисників. 

Кожна гривня, кожне добре слово, кожна дія — це маленький, але важливий внесок у спільну перемогу. Ми щиро дякуємо Пауну Дмитру Леонтійовичу за його силу, відвагу та непохитність і всім військовим 15-ї бригади, які тримають важливу ділянку фронту й щодня ризикують життям заради нашої безпеки. 

Віримо в наших захисників. Віримо у Збройні Сили України. І робимо все, щоб наблизити день, коли мир повернеться у кожен дім. Разом ми сильні. Разом — непереможні.

Казкове зимове диво в нашій гімназії

5 грудня Барабойська гімназія ніби прокинулася в іншому вимірі — там, де правлять добро, казка та зимові чари. Щойно перші двері розчинилися, у коридорах з’явилося сяйво — не від ламп, а від усмішок дітей, які відчули: сьогодні станеться щось неймовірне. 

І справді — до нас завітали герої, що вміють творити дива. Анна, Ельза та невтомний сміхотливий Олаф з перших хвилин перетворили звичайний день на казкову пригоду, де кожна дитина відчула себе частинкою чарівного світу. І з їх появою у мить казка ожила. Малеча поринула у вир зимового свята: танцювала, ніби на справжньому королівському балі серед сніжинок, долала вигадані випробування, де потрібно було не лише рухатися, а й вірити у власні сили, грала в смішні та захопливі ігри, де добро завжди перемагає, а головне відчувала, як кожен рух поруч із улюбленими героями створює нове маленьке диво. І здавалося, що сам холодний вітер за вікном підспівує дитячому сміху, підтримуючи цю атмосферу зимової магії. І споглядаючи на це справжнє диво і Святий Миколай… затримався 

Він завітав раніше, але не зміг піти — настільки теплим, щирим і світлим було наше свято. 

Миколай залишився поруч, допомагав, підтримував малечу в іграх, і його присутність стала тим самим промінчиком надії, що робить дитячі серця сильнішими й сміливішими. Його добра усмішка ніби говорила: 

«Дива є. І вони тут — у ваших очах, у вашій радості, у цій гімназії.» 

Бо жодне диво не приходить просто так. За ним завжди стоять люди з великими серцями. 

Дякуємо за цей неймовірний день, який подарував крила : Лисак Каріні за добре серце, яке завжди готове подарувати малечі любов і радість, Лисак Анжеліці — за фантастичну підготовку, за той особливий дар перетворювати звичайні дні у казкові події, за енергію та творчість, що огортають дітей теплом, Юрченко Кристині — за професіоналізм і справжню чарівність, за турботу, за вміння створювати атмосферу добра й магії, у якій кожна дитина відчуває: «Це свято — і для мене!» 

Це був не просто захід. Це був день, коли оживають мрії, коли у повітрі танцюють сніжинки радості, а діти бачать, що казка може бути поруч — варто лише трохи в неї повірити. Такі миті зігрівають довше, ніж найдовший шарф, і залишаються у пам’яті теплом, до якого хочеться повертатися знову і знову. 

Тепла подяка тим, хто творить такі свята і створює дива. Разом ми робимо світ теплішим.

Свято Миколая та вдячності ЗСУ у Барабойській гімназії

У п'ятницю у нашому  закладі панувала справжня казкова атмосфера, адже напередодні Дня Святого Миколая та Дня Збройних Сил України у школі відбулося особливе свято. До учнів завітав сам Святий Миколай, який щирими словами привітав дітей із прийдешнім святом, побажав миру, добра та світлих мрій. 

Разом із Миколаєм до школи завітали його вірні помічники — ангели та маленькі помічники, які підготували для всіх сюрприз. Вони створили теплу, чарівну атмосферу, розповідали святкові вірші й допомагали Миколаю дарувати дітям гарний настрій. 

Особливою подією став візит військового Кобилянського Віталія Ігоровича, який також привітав дітей та подякував їм за підтримку українських захисників. Він разом із Миколаєм урочисто вручив подяки найчемнішим, найслухнянішим, найстараннішим та найуважнішим учням і ученицям гімназії. 

Свято стало чудовим поєднанням добра, вдячності та патріотизму. Діти із захопленням слухали гостей, ділилися посмішками та надихалися творити добрі справи щодня. 

Такий день надовго залишиться у пам’яті як свято світла, віри та великої підтримки наших захисників.

Нова перемога на «Odessa Dance Weekend-2025»

Сцена сучасного танцю знову аплодує таланту, силі та наполегливості — Томіловська Мілана у черговий раз довела, що її ім’я вже стало символом стабільних перемог і справжнього танцювального драйву. 

В Одесі нещодавно відбувся Всеукраїнський турнір із сучасного танцювального спорту «Odessa Dance Weekend-2025», організований Асоціацією сучасного та естрадного танцю України. Захід зібрав найяскравіших танцівників країни, але серед учасників особливо сяяла юна зірочка — учениця 5-Б класу, Мілана. 

Танцювальна атмосфера на турнірі була вибуховою: світло, музика, енергія — все нагадувало, що сцена належить тим, хто не боїться показати себе справжнім. І наша Мілана саме така. Яскравий виступ, сильна подача та чергові заслужені нагороди. Її виступ став поєднанням техніки, характеру та емоцій, які відчув кожен глядач у залі. А моменти нагородження говорили самі за себе — на шиї юної танцівниці знову сяяли медалі, що підтверджують її професійність, талант і незламну любов до танцю. Мілана — приклад того, що постійна праця приносить реальні результати, ну і талант завжди розквітає там, де є відданість справі, а перемоги люблять наполегливих. Кожен її турнір — це новий крок уперед, новий рівень, нова вершина, яку вона бере з упевненістю й дитячою щирістю. За кожним тріумфом стоїть команда: тренер, який вірить; родина, яка підтримує; люди, що допомагають маленькій танцівниці ставати сильнішою. І саме така підтримка дозволяє Мілані зростати, розкриватися й знову, й знову підкорювати нові сцени. 

Томіловська Мілана є яскравим доказом того, що мрії здійснюються, коли ти йдеш уперед із відкритим серцем і запалом у очах. 

Мілано, твій шлях тільки починається, а попереду бажаємо ще більше перемог, сцен і овацій!

Тепла розмова

Напередодні Дня Збройних Сил України наш клас мав особливу подію — зустріч із татом Аміра, ветераном російсько-української війни Кочкоровим Карімом Ганіжоновичем. Це була важлива та дуже зворушлива розмова, яку діти запам’ятають надовго. Гість розповів, якими треба бути, щоб долати труднощі: сміливими, відповідальними, дружніми та готовими допомагати іншим. Він наголосив, що сила починається з маленьких щоденних вчинків.  Діти уважно слухали, ставили запитання. Особливо вразили слова  татуся про силу підтримки: він розповів, як багато значать листи, дитячі малюнки та теплі побажання, які захисники отримують від школярів. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни

Доброта в барвах: малюнки для підтримки ЗСУ

Здобувачі освіти нашої гімназії створювали особливі малюнки — не просто для уроку, а для тих, хто щодня захищає нас і нашу країну. Кожен штрих, кожна барва, кожне слово вдячності було сповнене любов’ю, підтримкою та дитячою щирістю. Працюючи над малюнками, діти ділилися своїми думками про мир, силу й мужність українських військових. Хтось малював яскраві пейзажі, хтось — синьо-жовті символи, а хтось додавав теплі побажання: «Повертайтеся додому живими!», «Дякуємо за мир!», «Тримайтеся, ми з вами!». Малюнки передамо нашим захисникам як знак підтримки та віри. Читати далі Блог вчителя Діхтяр Ірини Миколаївни