Щорічно
15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на
території інших держав. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат
залишив афганську землю. За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160
тисяч українців — кожен 4-й з 600-тисячної армії.
Згідно зі статистикою, в
Афганістані загинули близько 15 тисяч
вояків, із них майже 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли
безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі
жінок стали вдовами, 711 дітей - сиротами. Кожна війна – це сльози дітей, голосіння матерів і
дружин, зруйновані сім'ї та смерть. Що залишається нащадкам… Пам'ять! 13 лютого
до нашої школи завітали учасники тієї страшної афганської війни: Бабіч Микола
Олександрович, Іллюшин Сергій Сергійович, Козуб Георгій Георгійович та
Портіянов Валерій Миколайович. Гості
поділилися з учнями спогадами про ті страшні події, розповіли як
потрапили до Афганістану, яку форму носили, як сприймало радянських воїнів
місцеве населення, коментували світлини. Про криване не хотіли згадувати, бо
боляче за тих, хто не повернувся.
Керівник шкільного музею
Гергелєва Л.С. назвала прізвища тих воїнів-інтернаціоналістів, які
проживають на території с. Барабой. Учениці 8-10 класів (Бандура Вероніка, Под'ячева
Анна, Фаніна Даша та Буковська Анастасія) підготували чуттєвий танець в пам'ять
про тих воїнів, хто дивиться на нас з небес. Учні 9 класу Панашенко Вероніка та Петренко Михайло до мурахів на тіла інсценізували вірш «Письмо
матери». Поділилася своїми спогадами та душевними переживаннями і вчитель фізики та математики Серпенінова О.О., яка не
з чуток знає, яка вона… війна в Афганістані. Хвилиною мовчання згадали усіх,
кого забрала війна. Наші гості прийшли до нас не з пустими руками: стос фотосвітлин
та книгу з автографом про ті страшні
часи передали до шкільного музею. Учні,
на згадку про зустріч, подарували воїнам невеличкі сувеніри. Ми вдячні за такі
зустрічі, бо діти повинні знати історію своєї держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар