Гнів - наче розпечена лава, що вивергається з вулкану. Ми бачимо цю лаву і думаємо, що проблема - в ній. Але ми гніваємося не тому, що злі від природи. Так само, як вулкан вибухає - не через лаву, а через процеси, які відбуваються всередині нього.
Тож наша злість - це лише наслідок процесів всередині нас - якихось пригнічених емоцій, незадоволених потреб. Цей гнів сигналізує, що ми (умовно) в небезпеці. Так, наш мозок сприймає накопичені емоції провини, ревнощів, розчарування тощо - як “небезпеку”. І видає алярм “МЕНІ ПОГАНО, ЗРОБИ З ЦИМОСЬ ЩОСЬ” у вигляді злості. Читати далі Блог практичного психолога Голіченко Ольги Вікторівни
Немає коментарів:
Дописати коментар