День вишиванки у Барабойської гімназії цьогоріч переріс рамки дійства у гарному вбранні й перетворився на справжній маніфест єдності та сили. Це був день, коли хрестики на наших сорочках забриніли в унісон із биттям сердець тих, хто боронить сьогодні нашу землю. Батьки, учні, педагоги та просто небайдужі жителі нашої громади об'єдналися заради спільної, святої мети — проведення великого благодійного ярмарку на підтримку Збройних Сил України.
Шкільний коридор і подвір'я розквітло яскравими орнаментами та неймовірним розмаїттям. Столи буквально ломилися від домашньої випічки, хрусткого печива, традиційних українських смаколиків та креативних виробів ручної роботи. Кожен кекс, спечений мамою напередодні вночі, кожен патріотичний сувенір стали маленькою, але вагомою кулею у бік ворога. Атмосфера дихала неймовірним драйвом: діти з гордістю зазивали покупців, батьки хвилювалися і водночас пишалися своїми маленькими волонтерами, а вчителі ледь стримували сльози зворушення.
Найбільш щемливою, свідомою та важливою частиною нашого свята став візит особливого гостя. До нас завітав ветеран війни, людина зі сталевою волею та палким серцем — Сергій Оглов, батько учня 9 класу нашої гімназії Грабового Ярослава. У його статі, у його погляді — вся історія нашої сьогоднішньої боротьби. Для дев'ятикласника Ярослава це була мить неймовірної гордості, а для всіх присутніх дітей — живий урок патріотизму.
Кожна гривня, вкинута в благодійну банку, кожна продана паляниця стали нашою особистою дякою пану Сергію та тисячам його побратимів за можливість навчатися, сміятися і вбиратися у вишиванки під українським прапором. Ми дивилися на нашого Героя і розуміли: завдяки таким, як він — Україна є і буде. Низький уклін кожному батькові й матері, які приєдналися до організації, кожному педагогові, який набридав, кожній дитині, яка вклала душу в спільну справу, і кожному гостю, який залишив свій донат. Гроші, зібрані під час ярмарку, будуть конвертовані у реальну допомогу для військових на передовій.
Ми не лише зберігаємо традицію — ми наповнюємо її дією. Разом, плече до плеча, нитка до нитки, ми чтимо полотно нашої спільної Перемоги.
Немає коментарів:
Дописати коментар