Шановна вчительська громадо!
Можна багато говорити про те, що ми робили поряд з освітньою діяльністю, але не буду. Як ніколи, хочу сьогодні говорити про ОСВІТУ, яка як ніколи – понад усе. Наша країна переживає зараз дуже складні часи. В умовах введення в Україні воєнного стану, викликаного збройною агресією росії, освітяни - на своєму вчительському трудовому фронті працювали сумлінно, натхненно і, навіть, мужньо.
Треба бігти чимдуж, щоб тільки залишатися на місці,
а щоб кудись потрапити,
треба бігти, як мінімум, удвічі швидше!
Ці слова Льюїса Керролла можна віднести до сучасної школи, яка руйнує старі стереотипи, тонко реагує на зміни у суспільстві та реалізовує найсміливіші ідеї.
Відразу ж хочу відзначити,що робота директора і колективу нероздільні і в чомусь директор направляє колектив,а ще частіше саме колектив змушує директора робити ті, чи інші дії. Для себе я зробила висновок: успіх визначається тим, наскільки оточуючі тебе розуміють та поділяють твої погляди і переконання.
На щастя, сьогодні у мене команда - педагогічний колектив – це оркестр особистостей з активною творчою позицією. Які вони різні! У кожного своя ідея, світогляд, які неможна зруйнувати, а потрібно розкрити, направити. І я стаю акторкою, а колеги - уважними глядачами і прискіпливими критиками, з якими я проживаю день за днем. Але акторських здібностей не завжди вистачає і я намагаюсь запалити вогник в їхніх очах. А для того, щоб запалити, потрібно горіти самому. Підтримуючи один одного протягом навчального року цю енергію світла ми змогли ефективно використати.
Глибоко вдячна педагогам! Ви вклали у своїх вихованців і душу, і серце, і знання! Своєю любов’ю та невтомною працею допомагали пізнавати світ, прищеплювали найвищі моральні цінності. Щастя всім, добра, міцного здоров’я, успіхів та миру.
Немає коментарів:
Дописати коментар